Вівторок, 25 вересня 2018

Новини і події

Режим роботи

Понеділок - п'ятниця
з 09:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

Віртуальна книжкова виставка

До 115-річчя від дня народження Н. Л. Забіли (1903 – 1985), української письменниці, перекладачки

 

image

Наталя Львівна Забіла — поет, прозаїк, драматург, перекладач. У творчому доробку письменниці майже двісті книжок — вірші, повісті, оповідання, п'єси і драматичні поеми, а також опубліковані у періодичних виданнях десятки вдумливих статей і рецензій. Притаманне їй уміння просто і невимушено розмовляти з дітьми, знання психології малят, уміння писати зрозуміло й цікаво, лірично й серйозно, подаючи одночасно потрібну інформацію та виховуючи найкращі людські якості, залишають її твори актуальними й до сьогодні. Вона є одним із класиків української дитячої літератури.

Народилася Наталя Забіла 5 березня 1903 року (за новим стилем) у Петербурзі, де й прошло її дитинство. Батько, Лев Забіла, був чиновником Міністерства землеробства; походив він з українського дворянського роду, який дав Україні поета-романтика Віктора Забілу, автора поезій «Гуде вітер вельми в полі», «Не щебечи соловейку», — вони стали народними піснями. Дід, Пармен Забіла (Забелло), був славетним скульптором, академіком.

У родині панував культ мистецтва, музики, поетичного слова. Уже в ранньому дитинстві Наталя починає віршувати. Проте саме в Україні, на прадідівській землі, куди дівчинка переїхала разом з родиною після революційних подій 1917 року, розвинувся її поетичний талант. Мешкали Забіли в містечку Люботині поблизу Харкова.

В 1925 році Наталя Забіла закінчила історичний відділ Харківського інституту народної освіти.

Після закінчення інституту працювала співробітником редакції журналу «Нова книга», в Українській книжковій палаті.

Перші публікації датуються 1924 роком (Кам’янець-Подільська газета «Червоний кордон», вірш «Війна війні»). Незабаром молода поетеса увійшла до спілки селянських письменників «Плуг».

У 1926 році вийшла перша книжка її поезій «Далекий край», а 1927 — перша книжка для дітей — оповідання «За волю» та «Повість про Червоного звіра».

У 1928 році виходить віршоване оповідання для малюків «Про маленьку мавпу», після чого Наталя Забіла усвідомлено стає на шлях творення дитячої літератури. І хоч час від часу у неї виходять книги й для дорослого читача, однак твори для дітей стають її покликанням, її щоденною турботою і з часом приносять їй заслужений успіх і любов мільйонів юних читачів. У 1930 році вона остаточно переходить на творчу роботу, маючи вже близько десятка невеличких за обсягом книжок. Більше половини з тих поетичних і прозових збірочок адресувалися юному читачеві: «Пригоди з автобусом» (1928), «У морі» (1929), «Про Тарасика й Марисю» (1930), «Ясоччина книжка» (1934). Пізніше, вже в повоєнний час, вона випустила кілька ліричних збірок поезії для дорослих.

Одним з найкращих творів Наталі Забіли є цикл віршованих оповідань «Ясоччина книжка» (1934), яка потім неодноразово перевидавалася.

У роки Другої світової війни Наталя Забіла жила й працювала в Казахстані. Повернувшись в Україну, очолювала Харківську письменницьку організацію, до 1947 року редагувала журнал «Барвінок».

Великою популярністю у юних читачів користувалися збірки: «Під ясним сонцем» (1949), «Веселим малюкам» (1959), «У широкий світ» (1960), «Оповідання, казки, повісті» (1962), «Стояла собі хатка» (1974), «Рідний Київ» (1977, 1982), а також «Вибрані твори» в чотирьох томах (1984).

Яскраву сторінку вписала Наталя Забіла і в українську драматургію для дітей. Це – п’єса «Перший крок» (1968) та драматична поема «Троянові діти» (1971). У 1972 році за ці твори Наталю Львівну першою в Україні було удостоєно премії імені Лесі Українки.

Поетеса широко відома як перекладач та популяризатор в Україні дитячої літератури інших народів. Вона плідно працювала в галузі перекладу з російської, французької, польської та інших мов. Твори самої письменниці перекладалися багатьма мовами. Додатково до письменницької роботи Наталя Забіла була укладачем «Читанок» для другого (1933) та першого (1939) класів, які у подальшому багаторазово перевидавалися.

Як громадський діяч, Наталя Забіла протягом багатьох років була головою комісії дитячої літератури у Спілці письменників України, членом редколегії дитячих журналів, редакційної ради «Дитвидаву», виступала на письменницьких з’їздах і нарадах з питань дитячої літератури як критик і літературознавець.

Померла Наталя Забіла 6 лютого 1985 року у Києві.

До 115-річчя від дня народження Наталі Львівни Забіли в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. До уваги користувачів пропонуються найбільш відомі твори поетеси для дітей та дорослих, перекладені нею твори іноземних авторів та література про саму Наталю Забілу.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань даної тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії  

відділу соціокультурної діяльності

Літовкіна Ю.М.

 

 

1/36

Забіла, Н.

Далекий край : поезії / Н. Забіла. — Харків : Плужанин, 1927. — 32 с.

 

Шифр зберігання: А391893 

Збірник містить ліричні твори авторки.