Aбонемент

Віртуальна книжкова виставка

До 120-річчя від дня народження Докії Гуменної (1904–1996), української письменниці, археологині (США) 

Докія Кузьмівна Гуменна — українська письменниця, археологиня. Літературну діяльність почала в Україні в середині 1920-х. Велику увагу приділяла студіям з історії, археології, стародавньої історії України. Одна з найплідніших українських письменниць в еміграції, літературна спадщина якої становить понад 30 томів.

Народилася 7 березня 1904 року у містечку Жашків на Київщині (нині Черкаська область) в селянській родині. (Дату народження подано за ЕСУ, даними Українського національного біографічного архіву; за іншими даними народилася 23.02.1904 р., 09.03.1904 р., 10.03.1904 р., 23.03.1904 р.).

Закінчила двокласну школу, рік провчилася у Звенигородській гімназії. У 1920 р. потрапила до новоутвореної педагогічної школи в Ставищі, де познайомилася із поетом Дмитром Загулом, який заохотив її до писання.

У 1922 році Докія вступила на літературно-лінгвістичний факультет Київського інституту народної освіти, почала друкуватися в журналах та увійшла до спілки селянських письменників «Плуг».

Першу популярність їй принесли серії нарисів «Листи із Степової України» та «Ех, Кубань, ти Кубань хлібородная», які в 1928-1929 роках друкувалися в журналах «Плуг» та «Червоний шлях». Докія Гуменна тоді побувала в селах Дніпропетровської, Запорізької областей і на Кубані та щиро й реалістично описала занепад «колективізованого» села та всю «неприглядність» життя в новостворених комунах. Все це дуже контрастувало з офіційною пропагандою, тому реакція не забарилася, її охрестили «куркульською письменницею» і «класовим ворогом».

В Спілку пролетарських письменників України її не прийняли. Рятуючись від репресій, Докія Гуменна деякий час жила в Туркменії. У цей же час вона зацікавилася археологією і в 1938 році брала участь у розкопках трипільського поселення в селі Халеп’я на Київщині.

Німецько-радянська війна застала Докію в Києві. Вона зблизилася з Оленою Телігою, друкувалася в журналах «Літаври», «Нові дні», «Засів». В 1943 році, тікаючи від радянських репресій, змушена була емігрувати на Захід. Деякий час проживала в Словаччині, Австрії та інших країнах Європи, а в 1950 році переїхала до США. З собою в дорогу письменниця взяла усі свої рукописи.

Під час переїздів Докія Гуменна працювала над розпочатим іще в Києві головним твором свого життя – романом-тетралогією «Діти Чумацького Шляху», який вийшов чотирма книгами з 1948 по 1951 роки (Мюнхен-Нью-Йорк). Роман, який показав соціальну еволюцію українського села від кінця ХIХ ст. до 30-х років XX ст., став помітним явищем в діаспорі.

Свого часу українська служба «Голосу Америки» зачитувала в ефірі сторінки цього роману та інші твори письменниці.

Поряд із літературною діяльністю письменниця вела активне громадське життя. Без її участі не відбувалася жодна культурно-освітня подія в Нью-Йорку: її можна було зустріти в різних українських організаціях, брала активну участь у діяльності Української Православної Церкви, стала одним із засновників Об’єднання українських письменників в діаспорі «Слово», разом із Уласом Самчуком, Юрієм Лавріненком та іншими письменниками входила в Управу «Слова».

Померла Докія Гуменна 4 квітня 1996 у Нью-Йорку. Похована на українському православному цвинтарі в Саут-Баунд-Бруці, Нью-Джерсі.

До 120-річчя від дня народження Докії Гуменної в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. До уваги користувачів пропонуються прижиттєві й більш пізні видання творів письменниці, спогади, статті з періодичних видань, монографії, література про її життя і творчість.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки (http://catalogue.nplu.org/) та традиційними картковими каталогами.

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

відділу соціокультурної діяльності

Літовкіна Ю.М.

1/50
	Андрєєв, В. М. Запорозький край та історія Запорозького козацтва в рецепції Докії Гуменної / В. М. Андрєєв // Музейний вісник : наук.-теорет. щорічник / КЗ ”Запоріз. обл. краєзнав. музей” ЗОР. — Запоріжжя, 2014. — № 14. — С. 281-285.   Шифр зберігання: Бп15860-14   Розглянуто погляди української письменниці Докії Гуменної на Запорізьку Січ та історію запорізького козацтва на основі комплексу джерел особистого походження (спогади, щоденники). Увага акцентується на значенні мемуарів письменниці про її перебування у запорізькому краї та м. Запоріжжі у 1926–1928 роках.