«Лицар честі і краси».

Віртуальна книжкова виставка до 140-річчя від дня народження
М. К. Вороного, українського поета, критика, перекладача, журналіста і театрознавця.

Я син свого часу і хрест мій тяжкий. М. Вороний

Національна парламентська бібліотека України з нагоди 140-річчя від дня народження М. К. Вороного, українського поета, критика, перекладача, журналіста і театрознавця, підготувала віртуальну книжкову виставку «Лицар честі і краси».

Микола Кіндратович Вороний (1871- 1938) належить до плеяди найвідоміших українських майстрів слова початку XXстоліття. Його відносять до поетів-модерністів, тобто тих творців, які по-новітньому, більш сучасно, аніж їхні попередники, висловили високі людські почуття у цілком нових віршованих формах. Він працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства імені Шевченка, режисером українського театру товариства «Руська бесіда», у редакції журналу «Життє і слово», де вів рубрику «Вісті з Росії».

Творчість Миколи Вороного пройнята щирою любов'ю до народу, ряд поезій митця присвячено Т. Шевченку , І. Франку , М. Лисенку («Краю мій рідний»,
«Горами, горами», «Привид»).

В своїх творах автор висміює національну обмеженість, псевдопатріотизм, його антигуманістичну, аморальну сутність («Мерці», «Молодий патріот», «Старим патріотам»).

М. Вороний одним з перших вводить у лірику тему міста, переймає ряд традиційних мотивів європейської поезії, де протиставляється поетична одухотвореність і буденність, утверджує нестримне прагнення людини до краси, світла, осягнення космосу («Ікар», «Сонячні хвилини»), розкриває трагізм духовної самотності (цикл «Осокорі»). В поемі «Євшан – зілля» поет показав важливість усвідомлення національної приналежності для людини.

Значне місце у творчій спадщині автора посідають переклади і переспіви з інших літератур –– М. Метерлінка. Г. Гейне, О. Пушкіна, М. Некрасова, А. Фета, ін. (У сяйві мрій : Поезії, переклади.— К., 2002).

Миколі Вороному належать ряд мистецтвознавчих і театрознавчих розвідок («Театральне мистецтво й український театр», 1912; «Театр і драма», 1913). Вороний — автор ряду літературознавчих статей та театральних рецензій («Михайло Щепкін», 1913; «Український театр у Києві», 1914; «Режисер», 1925; «Драматична примадонна", 1924,ін.).

У 1934 році М. К. Вороного було репресовано. Архів автора зберігається в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.

Пропонована виставка містить поетичний доробок відомого ук­раїнського поета Миколи Вороного, інтимна та громадян­ська лірика якого належить до непересічних художніх цінностей і свідчить про істотний внесок поета в розвиток вітчизняної культу­ри. Крім оригінальних віршів, на виставці представлено поетичні переклади, мистецтвознавчі та театрознавчі розвідки, документи про життя та діяльність М. К. Вороного.

Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.