Вівторок, 22 травня 2018

Новини і події

Режим роботи

Понеділок - п'ятниця
з 09:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 100-річчя від дня народження Л. В. Забашти (1918 – 1990), української поетеси

 

Людина починається з добра!

Любов Забашта

 

image

Любов Василівна  Забашта народилася 3 лютого 1918 року в місті Прилуки на Чернігівщині. Перші вірші почала писати  навчаючись у четвертому класі. 

1935 року поезію 17-річної Л. Забашти на обласній нараді молодих літераторів в Чернігові почув Павло Тичина. Схвальний відгук Павла Григоровича надихнув молоду поетесу до творчої праці. Того ж року вірші Любові були надруковані у газеті «Правда Прилуччини».

Любов Забашта закінчила  Одеський інститут інженерів водного транспорту. Працювала інженером-кораблебудівником спочатку на Рибінський судноверфі, згодом на київському заводі «Ленінська кузня».

Після закінчення мовно-літературного факультету педінституту ім. Горького (нині – Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова) Любов Василівна присвячує себе літературній діяльності.

В 1949 – 1950 рр. завідувала відділом поезії журналу «Дніпро».

1950 року вийшла в світ перша збірка поезій Л. В. Забашти «Нові береги», присвячена в основному темі відбудови міст і сіл, поруйнованих у роки воєнного лихоліття.

Її перу належать поетичні збірки: «Калиновий кетяг» (1956), «Квіт папороті» (1959), «Берег надії» (1974), «Київська гора» (1982), присвячених праці кораблебудівників, хліборобів, захисникам Вітчизни.

Драматичні та ліро-епічні поеми Забашти : «Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968); «Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971); «Леся Українка», (1973); «Софія Київська», (1982) відбивають глибокий інтерес поетеси до української історії та культури.

Тарасові Шевченку поетеса присвятила поеми «Тернова доля», поезії «Землі Бояне славний», «Міцні, як Шевченкове слово», «Шевченко й Олдрідж» . 

Л. Забашта – автор прозових творів: роману «Там, за рікою, – молодість» (1970), художньо-документальної повісті «Будинок мого дитинства» (1983).

image

Любов Василівна не створювала поезій спеціально для дітей, але вони займають вагому частку в її творчому доробку (збірки «Паляниця-білолиця», «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства», загадки, примовки, вірші до свят).

Чимало віршів Любові Забашти, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями («Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Засихає в степу материнка» та інші).

Твори поетеси, написані впродовж 40 років праці в літературі, перекладались білоруською, молдавською, латинською, грузинською, польською, румунською, англійською мовами.  

Померла Любов Василівна Забашта 21 липня 1990 року. Похована на Байковому кладовищі в Києві. 

До 100-річчя від дня народження Л. В. Забашти в  Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку.

Експозиція презентує сучасні та прижиттєві видання поетичних і прозових творів Любові Забашти.

Щоденники автора, монографії та публікації з періодичних видань розповідають про життєвий шлях і творчий вклад поетеси у розвиток української літератури.

 На виставці представлено документи з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Виставка експонується за адресою:

 вул. Михайла Грушевського, 1; 2 поверх.

Термін експонування: 2 13 лютого 2018 р.

  

 

                                    Інформацію підготувала  головний бібліотекар  

відділу соціокультурної діяльності Кудря Л. М.