Четвер, 27 липня 2017

Новини і події

Режим роботи

Понеділок - п'ятниця
з 12:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 175-річчя від дня народження М. В. Лисенка (1842–1912),

українського композитора, етнографа, піаніста, громадського діяча,

основоположника української класичної музики

 

image

 

Він од народу набирався сили

В натхненній праці, в боротьбі палкій,

Коли творив щоденний подвиг свій

Во ім’я тих, що сіяли й косили.

 

М. Рильський

 

22 березня 2017 року відзначається 175 років від дня народження видатного діяча української національної культури, фундатора вітчизняної музичної класики Миколи Лисенка.

Він народився на Полтавщині у дрібнопоміщицькій сім’ї. З п’яти років вивчав музику під керівництвом своєї матері. Загальну освіту здобував у приватних пансіонах у Києві та у Харківській гімназії.

1859 вступив на природознавчий факультет Харківського університету, а через рік перейшов до Київського, який закінчив з відзнакою, а захистивши дисертацію, одержав звання кандидата природничих наук.

З 1867 по 1869 рік Микола Лисенко навчався у Лейпцигській консерваторії, з 1874 по 1876 рік  вдосконалював майстерність у Петербурзі, у класі М. Римського-Корсакова.

По завершенні навчання повернувся до Києва, працював як педагог гри на фортепіано в приватних музичних школах.

Всебічно обдарований музикант, Микола Лисенко провадив велику громадсько-просвітницьку діяльність, був одним з діяльних організаторів концертного життя. Заснував студентський хор, виступав як піаніст у концертах Київського відділення Російського музичного товариства, брав участь у щомісячних народних концертах у залі Народної аудиторії. Організовував щорічні Шевченківські концерти.

1904 р. відкрив першу в Україні національну музично-драматичну школу. У 1905 р. разом з О. Кошицем організував музичне товариство «Боян».

У 1908 заснував і до 1911 р. був головою ради правління «Українського клубу».

Творча спадщина М. В. Лисенка широка та різноманітна за жанрами. Центральне місце у ній посідають музично-драматичні й вокальні твори: опери, оперети, романси, пісні, хори.

Лисенкова оперна спадщина складає 10 опер, які стали основою українського національного оперного мистецтва. Найбільш відомі серед них: «Різдвяна ніч» (1873), «Утоплена» (1883), «Тарас Бульба» (1890), «Наталка Полтавка» (1889), «Енеїда» (1910), «Ноктюрн» (1912), дитячі опери «Коза-Дереза» (1888), «Пан Коцький» (1891), «Зима і Весна» (1892).

Особливе місце у композиторській спадщині М. Лисенка посідають твори на тексти Т. Шевченка. Великий цикл під назвою «Музика до Кобзаря» охоплює близько 100 композицій.

Багато вокальних творів написав композитор на тексти І. Франка, Л. Українки, Г. Гейне, А. Міцкевича. Найвідомішим серед них є гімн «Вічний революціонер» (на слова І. Франка, 1905).

М. Лисенко – основоположник інструментальних жанрів української музики. Ще під час навчання у Лейпцигській консерваторії він написав тріо і квартет для струнних інструментів. Серед відомих широкому загалу його фортепіанних творів – 2 рапсодії, сюїта, соната, полонези, ноктюрн тощо.

Безцінною спадщиною композитора є обробки фольклорно-пісенних зразків усної народної творчості. Він записав близько 1500 українських народних пісень, опублікував кілька фольклористичних праць, зокрема, «Про торбан і музику пісень Відорта» (1892), «Народні музичні інструменти на Україні» (1894); уперше оприлюднив нотні тексти дум і наукову розвідку про них.

З нагоди 175-річчя від дня народження М. В. Лисенка у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого створено книжкову виставку.

Експозиція містить матеріали, які висвітлюють життя і діяльність М. В. Лисенка, розкривають вплив митця на розвиток сучасного музичного мистецтва.

У представлених на виставці монографіях, статтях, нарисах, спогадах подаються важливі біографічні факти і розглядаються окремі питання творчої, фольклористичної, громадської діяльності композитора. Такими є праці: Г. Курковського (Курковський, Г. Микола Віталійович Лисенко – піаніст-виконавець. – Київ, 1973); З. Василенко (Василенко, З. І. Фольклористична діяльність М. В. Лисенка. –  Київ, 1972), А. Гозенпуда (Гозенпуд, А. Н. В. Лысенко и русская музыкальная культура. – Москва, 1954), збірка спогадів, упорядкована О. Лисенком (М. В. Лисенко у спогадах сучасників. – Київ, 1968).

Значну частину репрезентованих документів складають дослідницькі праці і наукові розвідки, в яких постать видатного діяча української музичної культури знайшла всебічне висвітлення. Серед них: повне зібрання лисенкознавчих праць Д. Ревуцького ( Ревуцький, Д. Микола Лисенко. Повернення першоджерел. – Київ, 2003), монографія Л. Архімович (Архімович, Л. М. В. Лисенко. Життя і творчість. – Київ, 1972); праця Т. Булат (Булат, Т. Микола Лисенко. – Київ, 1973) із серії «Творчі портрети українських композиторів», монографія Р. Скорульської (Скорульська, Р. Микола Лисенко. Дні і роки. – Київ, 2015) та ін.

Невіддільна складова виставки – нотографічні видання творів Лисенка: клавіри дитячих опер «Коза-Дереза» (Лисенко, М. Коза-дереза : дитяча комічна опера на 1 дію. – Київ, 1974.) і «Пан Коцький» (Лисенко, М. Пан Коцький : дитяча комічна опера в 4-х діях : клавір. – Київ, 1975.), історичної опери «Тарас Бульба» (Лисенко, М. Тарас Бульба : історична опера на 5 дій : клавір. – Київ, 1987), опери «Наталка-Полтавка» (Лисенко, М. Наталка Полтавка : опера на 3 дії : клавір. – Київ, 1955); збірки хорових і вокально-інструментальних творів; партитура «Кантати для хору та симфонічного оркестру» (Лисенко, М. Кантата для хору та симфонічного оркестру : партитура. – Київ, 2012).

На виставці представлено документи з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань даної тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 1; 3-й поверх.

Термін експонування: 22 березня – 14 квітня 2017 р.

Інформація підготовлена відділом СКД

bigmir TOP100