Субота, 17 листопада 2018

Новини і події

Режим роботи

Понеділок - п'ятниця
з 09:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

Презентація українського культурологічного альманаху
«Хроніка-2000. Зарубіжне шевченкознавство»


18 травня 2012 року у рамках бібліотечних Шевченкознавчих студій відбулася презентація українського культурологічного альманаху «Хроніка-2000. Зарубіжне шевченкознавство». У збірнику «Зарубіжне шевченкознавство: З матеріалів УВАН» (К., 2011) уміщено репрезентативний доробок науковців Української вільної академії наук за 1940–1960 рр. – період, який справедливо вважають «золотим віком» Академії.

Збірник складається з 2-х книжок. У першій опубліковано праці дійсних членів Академії, які досі залишаються малознаними навіть фахівцями, адже вони з’явилися в раритетних нині виданнях. Це статті Євгена Маланюка, Юрія Шевельова, Віктора Петрова, Дмитра Чижевського, Володимира Міяковського та ін. Збірник супроводжують статті Анатолія Толстоухова «Невідоме шевченкознавство» і Олеся Федорука «Шевченкознавство в Українській Вільній Академії Наук», у якій подано огляд шевченкознавчої праці Академії упродовж 1940–1960 років. У другій книжці збірника вміщено десять випусків річника «Шевченко» – одного з найкращих видань, присвячених вивченню життя і творчості поета, що виходило у 1950-х рр. у Нью-Йорку.  

Історична довідка. УВАН було створено наприкінці 1945 р. з ініціативи провідних науковців, які, остерігаючись репресій, змушені були покинути батьківщину і, прагнучи продовжити свою наукову працю, створили нові інституційні умови для її забезпечення. Десятки першорядних фахівців із різних гуманітарних, суспільних і природничих дисциплін протягом кількох років об’єдналися, щоб спільними зусиллями в нових умовах, украй несприятливих для праці, проте у вільному світі творити українську науку – науку, яка працювала б на ідею державності, а не обслуговувала сталінсько-більшовицький режим. Ось їхні імена: Леонід Білецький, Михайло Ветухів, Дам’ян Горняткевич, Володимир Державин, Володимир Дорошенко, Дмитро Дорошенко, Павло Зайцев, Аркадій Животко, Борис Крупницький, Петро Курінний, Володимир Міяковський, Олександр Оглоблин, Олекса Повстенко, Омелян Пріцак, Ярослав Рудницький, Левко Чикаленко, Дмитро Чижевський, Юрій Шевельов, Вадим Щербаківський та багато інших. Згодом до Академії в різний час долучалися Іван Лисяк-Рудницький, Юрій Лавріненко, Юрій Луцький, Петро Одарченко, Ігор Шевченко, Григорій Грабович.

Навколо Академії згуртувалися також літератори і мистці. Не випадково американська версія назви УВАН у США, у перекладі українською — Українська академія мистецтв і наук у Сполучених Штатах. Серед дійсних членів академії, зокрема, були Олександер Архипенко, Василь Барка, Володимир Блавацький-Трач, Йосип Гірняк, Святослав Гординський, Олекса Грищенко, Юрій Клен, Євген Маланюк, Тодось Осьмачка, Улас Самчук, Володимир Січинський.

За час свого існування Академія здійснила десятки видань, які назавжди увійдуть у золотий фонд української науки, літератури, культури, мистецтва. Серед них — унікальні 20 томів (50 книг) серійного видання «The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S.», яке виходить із 1950-х рр., прориваючи межі української гуманітарної науки й виводячи її на світові горизонти. У доробку УВАН вагоме місце посідають шевченкознавчі видання, передусім чотири томи «Кобзаря» за редакції Леоніда Білецького (Вінніпеґ, 1952—1954), 10 випусків річника «Шевченко» (Нью-Йорк, 1952—1964) та англомовний збірник «Taras Sevcenko. 1814—1861: A Symposium» (Гаага, 1962).

У засіданні взяли участь Юрій Буряк, головний редактор альманаху, письменник і видавець; Олесь Федорук, упорядник випуску, член редколегії, кандидат філологічних наук; Сергій Гальченко, заступник директора Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАНУ, кандидат філологічних наук; Олександр Боронь, кандидат філологічних наук, заступник керівника проекту «Шевченківська енциклопедія»; Ігор Гирич, кандидат історичних наук; Павло Мовчан, голова товариства «Просвіта», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

 

 

Юрій Буряк
Олесь Федорук


Сергій Гальченко
Олександр Боронь


Ігор Гирич
Павло Мовчан

Зав. відділу СКД
Олена Погонець

 

Інформація підготовлена відділом СКД