Aбонемент

До 180 – річчя  від дня народження О. О. Потебні (1835 – 1891),

українського і російського філолога

Книжкова виставка

Олександр Опанасович Потебня народився 10 (22 вересня) 1835 р. в Полтавської губернії у дворянській родині.

У 1854 – 1856 році навчався у Харківському університеті на історико-філологічному факультеті.

У той час викладачі та студенти Харківського університету захоплювалися українською літературою, піснями та народним побутом. Тож випускний твір «Перші роки війни Хмельницького» О. О. Потебня написав на основі українських літописів, народних пісень та інших фольклорних матеріалів, використавши їх як історичні свідчення, що збереглися в народній пам’яті.

Після закінчення навчання молодого випускника спочатку призначили викладачем у харківській гімназії, а через рік – викладачем російської словесності та історії літератури слов’янських народів Харківського університету. 

1860 року О. Потебня захистив дисертацію і отримав звання магістра слов’янської словесності.

У перші роки викладацької роботи Олександр Потебня стає активним членом Харківської громади, яка опікувалась недільними школами. Брак підручників для учнів недільних шкіл, в яких навчання велося рідною мовою, спонукав громадівців самим братися за їх написання. 

У 1861 р. О. О. Потебня склав «Азбуку для недільних шкіл». Основою букваря стала народна фразеологія (в книжці понад 200 прислів’їв і приказок, 30 загадок). На жаль, абетку не було видано. Рукопис зберігається в Інституті рукописів НБУ ім. В. І. Вернадського. 

У 1862 р. вийшла друком наукова праця О. О. Потебні під назвою «Думка і мова», в якій вчений виклав теорію про тісний взаємозв’язок мови та мислення. Дослідження «Думка і мова» представило науковій громадськості О. О. Потебню як надзвичайно обдарованого лінгвіста-мислителя, тому вченою радою Харківського університету було вирішено відрядити молодого науковця до Німеччини для ознайомлення зі станом тогочасної західноєвропейської мовознавчої науки та підготовки його для роботи кафедри порівняльного мовознавства. 

У 1863 році, повернувшись на батьківщину, мовознавець починає викладацьку діяльність на посаді доцента Харківського університету і поринає в суто наукові заняття.

З середини 60-х років одна за одною виходять у світ його праці: «Про повноголосся» (1864), «Про звукові особливості російських говірок з додатком зразків менш відомих малоросійських говірок» (1865), «Замітки про малоросійську говірку» (1870), які стали першими науковими розвідками вітчизняної діалектології.

У 1874 році О. О. Потебня захистив докторську дисертацію «З записок з російської грамматики». То була капітальна, суто лінгвістична праця, яка зробила переворот у вітчизняній філології. На великому фактичному матеріалі (писемні пам’ятки, споріднені слов’янські й неслов’янські мови) вчений пояснив багато мовних явищ, історію становлення і розвитку окремих граматичних категорій, показав зміни у структурі російської, української та інших слов’янських мов. Починаючи з 1875 р. він  професор Харківського університету, завідувач кафедри російської словесності.

У 1877 р. О. О. Потебня очолив Харківське історико-філологічне товариство, напрямом роботи якого було вивчення історії України, її мови, культури, етнографії. За грунтовністю розробок це було одне з найповніших провінційних наукових товариств.

Олександр Потебня високо шанував творчість Г. Ф. Квітки-Основ’яненка і вважав своїм громадянським обов’язком видання творів письменника. У 1877 р. за редакцією О. О. Потебні вийшли перші два томи творів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, а ще два томи вийшли пізніше за редакцією М. Ф. Сумцова.

У 80-х рр. О. О. Потебня зосереджується на народній творчості. Дві його праці «Пояснення малоросійських і споріднених народних пісень» та розгдяд збірника українського поета, вченого й педагога Я. Ф. Головацького «Народні пісні Галицької і Угорської Руси» мають важливе теоретичне значення для фольклористики.

Наприкінці ХІХ ст. у Харкові було видано ще одну працю Олексчандра Опанасовича Потебні «З лекцій з теорії словесності. Байка. Прислів’я. Приказка» (1894). Окремі замітки вченого до теорії народної поезії було зібрано і  опубліковано у 1905 р. в Харкові під загальною назвою «З теорії словесності».

Відповідно до умов наукової роботи в тогочасній Україні О. О. Потебня викладав в університеті і писав свої праці російською мовою. І лише поетичні спроби вченого засвідчили його глибоке знання української народної творчості і любов до рідної мови.

Національна  парламентська бібліотека  України з нагоди 180 – річчя від дня народження О. О. Потебні підготувала книжкову виставку. Експозиція презентує науково-творчий доробок Олександра  Опанасовича Потебні та видання про життєвий шлях видатного філолога.

На виставці представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Набережно- Хрещатицька, 1 (4-й поверх).

Термін експонування:   10 – 30 вересня  2015 р.

Інформація підготовлена відділом СКД