16 лютого 2014 року у Національній парламентській бібліотеці України відбулася презентація журналу «Образотворче мистецтво», присвячена його 80-річчю.
Зібрання тепло вітала генеральний директор НПБУ, заслужений працівник культури України, Тамара Вилегжаніна, наголосивши на давній і плідній співпраці Бібліотеки і Журналу, а також привернула увагу до журнально-книжкової виставки з фондів Бібліотеки.
Головний редактор журналу «Образотворче мистецтво», академік Академії мистецтв України Олександр Федорук розповів про те, як починався журнал, які видатні особистості в ньому працювали, про концепцію сучасного журналу, про мрії і плани на майбутнє. Особливо зворушливо Олександр Касьянович говорив про присутніх у залі визначних митців Івана Драча, Василя Перевальського, Івана Гамкала, Зою Чегусову, своїх колег з редакції та учнів.
Зі словами вдячності та привітання з нагоди прийдешнього 80-річчя журналу виступили: поет, Герой України Іван Драч, народний художник України Василь Перевальський, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАНУ Зоя Чегусова, працівники редакції: Олена Загаєцька, Оксана Маричевська, Ольга Собкович, Володимир Петрашик.
На завершення презентації заступник генерального директора НПБУ з питань використання нових інформаційних технологій Світлана Бакан познайомила присутніх з Електронною бібліотекою НПБУ «Культура України» та її розділом «Мистецтво», де в електронному вигляді можна працювати з комплектами журналів «Образотворче мистецтво» від № 1 за 1935 рік до 2014 року.
Зустріч надовго запам’ятається як творцям мистецького часопису, так і численним його шанувальникам і читачам.
Історична довідка.
Журнал «Образотворчемистецтво» Національної спілки художників України у 2015 році відзначатиме своє 80-річчя. За цей час він пройшов непростий шлях, змінюючи назви, обсяг, періодичність, творчі підходи. Починався він від порівняно невеликого 40-сторінкового зошита як видання Спілки радянських художників та скульпторів України під назвою «Малярство і скульптура». Редагував перші випуски журналу український мистецтвознавець і маляр-монументаліст Євген Холостенко. У 1939 – 1941 роках журнал називався «Образотворче мистецтво». Після деякої перерви (часи війни і післявоєнний період) 1954 року був відновлений під назвою «Мистецтво», в якому, крім образотворчого мистецтва, висвітлювалися також проблеми музичного і театрального життя. З 1970 року на основі «Мистецтва» створено 3 журнали: «Музика», «Український театр» і «Образотворче мистецтво», яке очолив Петро Говдя. У 1987 – 1991 роках головним редактором був Олексій Журавель, у 1992 – 2005 – Микола Маричевський, із 2006-го – Олександр Федорук.
У різні періоди журнал знайомив читача з останніми мистецькими та суспільними подіями, вміщував теоретичні статті та ілюстрації, творчі портрети, від початку 1990-х років пише про багатьох мистців з діаспори. Нині журнал відстежує сучасні мистецькі процеси, звертається до теорії та історії мистецтва. Основні рубрики – «Мистецькі події», «Думки вголос», «Дослідження. Знахідки», «Ім’я в мистецтві», «Презентація», «Творчий портрет», «Традиції і сучасність», «Мистецька спадщина», «Сучасне мистецтво», «Пам’ять», «Мистецька хроніка», «Ex libris» та _н.. Виходять тематичні видання, наприклад, присвячені Шевченкіані, чи художникам Львова, Одеси, Полтави, чи, приміром, українській сценографії, монументальному мистецтву, скульптурі тощо. Видання висвітлює процес інтеграції національного мистецтва у європейський та світовий контекст.
Ці ж тенденції притаманні і останньому, третьому, числу «Образотворчого мистецтва», яке подає матеріали про патріотичну місію художників у наш час, про VI Всеукраїнську трієнале скульптури, продовжує публікації про Шевченкіану, про Майдан, розгортає дискусію про провінцію і центр, презентує молодих художників. У журналі розглядається творчість В. Чепелика, М. Гуйди, Л. Медвідя, Л. Семикіної, Г. Севрук, Б. Кузьми, Ю. Соломка, А. Логова, П. Ганжі, О. Гоноболіної та ін.. Друкуються матеріали про М. Холодну, М. Жука, І. Бурячка, Г. Світлицького, художника з діаспори Ю. Буцманюка. Досліджується листування М. Прахова. Журнал публікує спогади Л. Міляєвої про Б. Возницького. Рецензує нові видання з мистецтва, зокрема альбом графічних творів В. Кричевського.
Бібліотека
