Субота, 27 квітня 2024

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

Книжкова виставка

 

До 90-річчя від дня народження П. А. Загребельного (1924–2009),

українського письменника, Героя України

 

ПАТРІАРХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 …Мені здається, що я багато сказав і з того,

  що хотів сказати у своєму житті.
У своїх книжках я досить відвертий.

 

 П. Загребельний

 

 

imageПавло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 р. у с. Солошине на Полтавщині. У 1941 p., щойно закінчивши середню школу, пішов добровольцем на фронт, був курсантом 2-го Київського артучилища.

У 1946 р. він вступив на філологічний факультет Дніпропетровського університету. Закінчивши університет у 1951 p., розпочав діяльність журналіста. У 1957 р. видав збірку оповідань «Учитель», повість «Дума про невмирущого», наступного року — збірку «Новели морського узбережжя». У 1959 р. письменник розпочав пригодницько-політичну дилогію, видавши перший роман «Європа 45». У 1961–1963 pp. Загребельний працював головним редактором «Літературної газети», видав другу книгу дилогії «Європа. Захід».

Протягом 1960–1980 pp. письменник створив основну частину своїх романів, які принесли йому світове визнання: «День для прийдешнього» (1963), «Диво» (1968), «З погляду вічності» (1970), «Переходимо до любові» (1971), «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві» (1973), «Євпраксія» (1975), «Розгін» (1976), «Роксолана» (1980), «Я, Богдан (Сповідь у славі)» (1983) та інші.

У 1974 р. за романи «Первоміст» і «Смерть у Києві» П. Загребельний отримав Державну премію ім. Т. Г. Шевченка. У 1980 р. твір «Розгін» був відзначений Державною премією СРСР. Павло Архипович у 1979–1986 pp. очолював Спілку письменників України. Був депутатом Верховної Ради СРСР 10-го і 11-го скликань, Верховної Ради УРСР 9-го скликання.

Павло Загребельний власноруч переробляв свої прозові твори на п'єси: «День для прийдешнього» переробив на «Хто за? Хто проти?», а «З погляду вічності» на «І земля скакала мені навстріч», які були поставлені українськими театрами. За його сценаріями на Київській кіностудії ім. О. Довженка були зняті художні фільми: «Ракети не повинні злетіти» (1965), «Перевірено – мін немає» (1966), «Лаври» (1974), «Ярослав Мудрий» (1982). Загребельний є автором збірника статей, есе «Неложними устами» (1981).

Павло Архипович мав винятковий талант досліджувати явища життя, був людиною різнобічних інтересів, мав полемічне обдарування. Він гостро сприймав суспільно знакові події і втілював свої думки та почуття в яскравих матеріалах, активно виступав із літературно-критичними статтями.

У 2004 р. за самовіддане служіння Україні, багаторічну плідну діяльність на ниві письменства, визначний особистий внесок у збагачення національної духовної скарбниці, утвердження гуманістичних ідеалів Павлу Загребельному було присвоєно звання Героя України.

image3 лютого 2009 р. письменник пішов із життя. Поховали Павла Архиповича у Києві, на Байковому кладовищі.

 До 90-річчя від дня народження П.А. Загребельного (1924–2009), українського письменника, Героя України в Національній парламентській бібліотеці України було підготовлено книжкову виставку. Література, що представлена в експозиції вміщує твори видатного письменника, висвітлює його життєвий і творчий шлях.

На виставці представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Виставка експонується за адресою: вул. Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 21 серпня – 4 вересня 2014 р.

 

 Інформація підготовлена відділом СКД