Aбонемент

До 165-річчя від дня народження Шолом-Алейхема (1859-1916), єврейського письменника, драматурга

Глибока людяність, невичерпний гумор, знання національного єврейського характеру, народної мудрості – все це складає образ письменника Шолом-Алейхема (справжнє прізвище, ім’я та по батькові Шолом Нохумович Рабинович), якого і дотепер люблять і шанують в усьому світі.

Великий єврейський письменник, основоположник літератури на ідиш народився 2 березня 1859 року, в Україні, в місті Переяславі Полтавської губернії, в заможній сім’ї торговця і орендатора. Незабаром після народження Шолома родина Рабиновичів переїхала з Переяслава до містечка Воронково, що знаходилося неподалік, де й минуло дитинство письменника. У своїх творах він увічнив рідне містечко з узагальненою назвою Касрилівка (від поширеного в єврейському бідняцькому середовищі імені Касрил). Як усі діти єврейського містечка того часу, Шолом навчався у хедері – приватній напіврелігійній школі. В автобіографічному романі «З ярмарку» і в інших творах Шолом-Алейхем неодноразово згадував убогість і сумні умови «навчання» в цій майже середньовічній школі.

Шолом-Алейхем рано осиротів – його мати померла від холери (1872 р.), коли йому було 13 років. Убитий горем батько відправив дітей до дідуся і бабусі в Богуслав. Повернулися діти додому тоді, коли батько одружився вдруге і привів у будинок не надто доброзичливу мачуху. Слухаючи її лайливий говір, Шолом створив своєрідний словник, «Лексикон мачухи», який пізніше ввійшов до його творчого доробку.

4 вересня 1873 року Шолом Рабинович почав навчатися в переяславському повітовому училищі. Спочатку в училищі йому було дуже сутужно. Він погано знав російську мову, і всі сміялися з нього – і вчителі й учні, до того ж ще й удома потрібно було допомагати. Але любов до знань і прагнення до світла були дуже могутніми в душі молодого Шолома. Він не шкодував ні сил, ні часу, виявляючи велику наполегливість, і невдовзі добився успіхів: йому, як найкращому учневі, призначили стипендію в розмірі ста двадцяти карбованців на рік. Це означало серйозну матеріальну допомогу для всієї родини. Навіть мачуха змушена була припинити напади на «класника», як вона його називала.

У 1876 році Шолом Рабинович закінчив повітове училище на відмінно. Він мріяв про подальше навчання у вищій школі. Вирішено було послати заяву до житомирського педагогічного інституту, куди на державний кошт обіцяли прийняти двох відмінників. Великим ударом був крах плану вступу до інституту. Йому відмовили в прийомі через те, що він не зможе закінчити чотирирічний курс навчання, бо через три роки підлягає військовій службі. Після тривалих пошуків роботи, принизливих прохань Шолому нарешті пощастило отримати місце вихователя дочки заможного орендатора Е. Лоєва, в селі Софіївці, де справжнім щастям стала любов до своєї учениці Ольги Лоєвої. Дізнавшись про любов юнака до його дочки, старий самодур Лоєв у запалі обурення вигнав учителя. Знову настали сумні дні у пошуках роботи. Спочатку Шолом вирішив їхати до Києва, але всі спроби влаштуватися там зазнали поразки. Нарешті в 1880 році в Лубнах він був обраний рабином. Два з половиною роки майбутній письменнтк таємно листувався з коханою. І нарешті, після тривалої розлуки, вони зустрілись і усупереч волі старого Лоєва одружилися 12 травня 1883 року.

Перша літературна спроба Шолома відбулась у 15 років після прочитання роману «Робінзон Крузо». Хлопець написав єврейську версію книги.

Дебютував письменник у газеті «Гацефіра» («Світанок») 1879 року – це був літературний виступ давньоєврейською мовою. У 1881 та 1882 роках були надруковані статті письменника теж мовою їдиш, цього разу у газеті «Гамейліц» («Захисник»).

У 1883 році була надрукована повість «Два камені», а оповідання «Вибори» автор вперше підписав своїм псевдонімом Шолом-Алейхем. Це дружина запронувала чоловікові взяти псевдонім. Вона порадила письменникові підписувати свої твори ініціалами «Ш-А» Шолом-Алейхем, що означає: «Мир вам!».

У 1888-1889 роках з’являються романи Шолома Рабиновича «Йоселе-Соловей» та «Стемпеню». У цей період письменник починає працювати над збіркою «Оповідання для дітей».

У 1885 році помер тесть письменника, залишивши чималий спадок. Завдяки цим коштам Шолом починає видавати літературно-критичні твори, де висвітлює проблематику знедоленого єврейського народу, хоче показати творчі можливості євреїв та прагне розбудити їх творчу самобутність та унікальність. Згодом письменник стає видавцем щорічника під назвою «Єврейська народна бібліотека». Тут друкувалися твори молодих та амбітних єврейських письменників, а також власні творіння Шолом-Алейхема.

У 1891 році Шолом з сім’єю переїздить до Одеси, де працює в «Одеському листку» і почає роботу над новими творами.

У 1893 – 1905 роках письменник мешкає у Києві. Саме на цей період припадає розквіт творчості Шолом-Алейхема. У 1894 році він починає роботу над романами, які складаються з окремих повістей та оповідань, а саме «Менахем-Мендл» та «Тев’є-молочар».

Серед творів Шолом-Алейхема багато оповідань для дітей. Це цикли оповідань над якими автор працює по декілька років, видаючи їх частинами. Найвизначнішою повістю беззаперечно є «Хлопчик Мотл» (1907–1916). В її основі лежить розповідь хлопчика про випробування, що випали на долю його сім’ї. Вони змушені були залишити свою домівку у пошуках кращого життя і хоч цей шлях нелегкий, хлопчик не втрачає свого оптимізму та вірить у краще майбутнє.

Взагалі творчість Шолом-Алейхема важко піддається хронології, адже він працював над декількома творами одночасно. Цикли новел «Менахем-Мендл» та «Тев’є-молочар» створювалися паралельно на протязі двадцяти років.

У 1905 році у Києві почалися погроми серед євреїв. Ці події змусили письменника з сім’єю перебратися до Львова, а згодом виїхати за кордон. Спочатку Шолом-Алейхем подорожує Європою. Він побував у Швейцарії (де у Женеві в 1907 році була видана перша частина з циклу повістей «Хлопчик Мотл»), Відні, Парижі та Лондоні. Далі письменник перебрався за океан, до США.

У 1908 році Шолом повертається до Росії. Матеріальне становище письменника було важким, адже він повинен був утримувати багатодітну родину. У подружжя народилося шестеро дітей. Щоб якось заробити на життя він укладав кабальні угоди з видавцями. Тільки у 1909 році на кошти, по копійці зібрані євреями з усієї Росії, вдалося викупити права на його книги у приватних видавців. Зводити кінці з кінцями допомагали лекції, адже він був дуже талановитим лектором. Шанувальники супроводжували письменника з міста до міста, щоб насолодитися його читаннями.

1909 року автор починає роботу над романом «Мандрівні зорі» про життя єврейської інтелігенції.

Однак через важку хворобу легень (туберкульоз) він змушений знову виїхати спочатку до Італії, а потім й на лікування до Німеччини. Почалася Перша світова війна і письменника, який був підданим Росії, вислали із Німеччини. Таким чином Шолом знову повернувся до США. З 1915 року він проживав у Нью-Йорку. Тут за океаном продовжував творити й завершив цикли оповідань «Тев’є-молочар» та «Хлопчик Мотл». Некінченим залишився його автобіографічний роман «З ярмарку».

Помер Шолом Нохумович Рабинович 15 травня 1916 року у Нью-Йорку у віці 57 років. Похований письменник на Бруклінському кладовищі. Останнє бажання Шолом-Алейхема було спочити на рідній землі. Однак цього так і не сталося. Згодом його прах перепоховали на звичайному кладовищі серед простих людей. А 5 червня 1921 року на могилі був встановлений пам’ятник.

Багато вулиць в українських містах названо ім’ям видатного єврейського письменника. Щоб вшанувати пам’ять Шолом-Алейхема в Києві в 1997 році був встановлений пам’ятник на його честь.

Твори Шолом-Алейхема сповнені українським колоритом, в них використана українська лексика та фольклор. Письменник захоплювався українськими переказами про гетьманів та віршами Тараса Шевченка. Значна частина творчості письменника пов’язана з Україною, він знав чимало українських пісень, добре знав вірші Шевченка, у його бібліотеці був «Кобзар». Творчість Шолом-Алейхема стала важливою сторінкою розвитку літератури на мові ідиш.

У Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого до ювілею Шолом-Алехема підготовлено книжкову виставку. В експозиції представлені твори письменника українською, англійською, німецькою. французькою, словацькою мовами .

Для пошуку інших документів цієї тематики радимо скористатися електроними ресурсами бібліотеки та традиційними каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Грушевського Михайла, 1, 2-й поверх

Термін експонування:

01 березня – 11 березня 2024 р.

Інформацію підготувала зав. сектору

відділу обслуговування користувачів Тетяна Скобелко