Aбонемент

До 185-річчя від дня народження Чубинського Павла Платоновича (1839-1884), українського фольклориста, етнографа, поета, правознавця, громадського та просвітницького діяча, автора слів Державного гімну України

Ще не вмерла України, ні слава, ні воля!

Ще нам, браття-молодці, усміхнеться доля!

Згинуть наші вороги, як роса на сонці;

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Павло Чубинський

  Павло Платонович Чубинський - відомий вчений-етнограф, поет і журналіст, юрист, активний діяч українського національного руху на Правобережній Україні, автор гімну України.

Павло Чубинський народився 27 січня 1839 р. на хуторі поблизу м. Бориспіль у небагатій дворянській сім’ї.     Його давнім предком був козак Іван Чуб, похований у Борисполі, однак прадід відомий уже під більш "шляхетним" прізвищем — Чубинський. 

Після закінчення Другої київської гімназії вступив на юридичний факультет Петербурзького університету, де здобув вищу юридичну освіту, здобув ступінь кандидата юридичних наук. Юриспруденція не стала основним і єдиним заняттям Павла Чубинського. З юності він захопився вивченням народного побуту, звичаїв, фольклору, обожнював поезію Шевченка, почав писати вірші і записувати народні пісні.

У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа». На зібраннях "основ'ян" він мав нагоду особисто познайомитись із світочами української культури Миколою Костомаровим, Пантелеймоном Кулішем, а насамперед — Тарасом Шевченком, який назавжди залишився для нього духовним вчителем, провідником у житті й творчості.

 20 жовтня 1862 року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» (за українську діяльність) на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Через рік він оселяється в Архангельську, де працює слідчим, потім секретарем статистичного комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі. У 1869 р. дістає дозвіл про повернення до України й очолює етнографічно-статистичну експедицію Російського географічного товариства в Південно-Західному краї.

В основу тексту пісні “Ще не вмерла Україна” на музику Михайла Вербицького, Павло Чубинський поклав мотиви з мазурки “Єще Польска нє зґінела” та пісні сербських повстанців, де були слова “Серце біє і кров ліє за нашу свободу”. Існує декілька версій пісні.  Текст був написаний за півгодини у 1862 році в Києві на вулиці Великій Васильківській, 122, в будинку купця Лазарєва, де автор квартирував.

Павло Чубинський працював у надзвичайно складних умовах переслідування царським урядом української культури і за своє недовге життя встиг зробити стільки, що, за висловом його друга і співробітника Федора Вовка, його заслуг вистачило б і на декількох професіональних учених. А ще в душі Чубинського жив поет. Особливо захоплювався віршуванням у молодості. 1871 року в Києві вийшла друком збірка його віршів "Сопілка Павлуся", які приваблюють безпосередністю викладу та щирістю почуттів. Проте, твориЧубинського тривалий час були заборонені, хоча ними щедро послуговувалося безліч радянських науковців без посилань на автора.  Суспільна заангажованість Павла Чубинського, завдяки його різнобічній обдарованості та невичерпній енергії, виявлялася в найрізноманітніших сферах.

1880 року він важко нездужав, до кінця життя був прикутий до ліжка і 14 (26) січня 1884 року, лише за один день до власного 45-річчя, його не стало.

Внесок, зроблений Чубинським в народознавство, важко переоцінити. Його етнологічні і фольклористичні дослідження донині слугують важливим підґрунтям розвитку вітчизняної наукової думки. Його вірш "Ще не вмерла Україна", цей концентрований вияв патріотичних почуттів, підкорив рідкісну для поезії вершину — став неперевершеним виразником загальнонаціональних устремлінь, символом нації.

До 185-річчя від дня народження Чубинського Павла Платоновича в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку, яка містить в собі добірку творів Чубинського, книжкові та перідичні видання про його життя і творчість, нотні видання та іншу літературу про його діяльність.  На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого, для пошуку інших видань цієї тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського,1; 2-й поверх,

Термін експонування:

23 січня – 31 січня 2024 року

Інформацію підготувала провідний бібліотекар сектору інформаційно-консультаційної допомоги користувачам

 відділу обслуговування користувачів

Макушенко Анастасія