Aбонемент

Книжкова виставка

До 100-річчя від дня народження Л. М. Вишеславського (1914–2002), російського та українського письменника, літературознавця, перекладача, педагога, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

«Називавсь я радянським поетом,

називавсь я російським поетом,

та назвавсь українським навік!»

Леонід Вишеславський

18 березня 2014 року виповнилось 100 років від дня народження Леоніда Вишеславського – видатного поета, який писав твори українською та російською мовами, літературознавця, перекладача творів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського та ін., лауреата Літературної премії імені Павла Тичини «Чуття єдиної родини», Державної премії України імені Т. Г. Шевченка та Міжнародної премії «Дружба».

Народився Леонід Миколайович Вишеславський 18 березня 1914 року в Миколаєві в сім’ї інженера. Мати поета походила з родини священика. Свій перший вірш «Природа» Леонід написав, коли йому було 11 років. По закінченні школи працював на Харківському електромеханічному заводі, вчився на робітничому факультеті при Електротехнічному інституті. Одночасно відвідував літературну студію ім. Еллана Блакитного та студію «Ударников, призванных к литературе». У 1933 році, закінчивши робфак, продовжив навчання в Харківському електротехнічному інституті та на біологічному факультеті Харківського університету. У 1935 році перевівся з біологічного на філологічний факультет, який після перенесення столиці з Харкова до Києва закінчив у Київському університеті в 1938 році. По закінченні навчання викладав літературу в Київському педагогічному інституті. У тому ж 1938 році в Києві вийшла перша збірка поета – «Здравствуй, солнце» (1938), яка була схвально оцінена відомими діячами літератури, зокрема Павлом Тичиною та Корнієм Чуковським. Автор збірки був прийнятий до Спілки письменників СРСР (1939).

Леонід Вишеславський – учасник Великої Вітчизняної війни. Із липня 1941 по 1945 роки працював військовим кореспондентом. Події тих трагічних років знайшли своє втілення у збірках віршів «Чайка», «Песня с Днепра», «Дорогами правды», «Молодость мира», «Простор», «Лирика и героика», «Глоток времени», «Звездные сонеты и земные строфы», «Снежная весна», «Избранное» и «Близкая звезда». Після демобілізації викладав теорію літератури у Київському педагогічному інституті та Київському університеті. З 1948 року був головним редактором журналу «Советская Украина», який у 1963 році було перейменовано на «Радуга». У цьому журналі Леонід Вишеславський працював на різних посадах до 2002 року.

Протягом життя поет багато мандрував. Він тричі побував у Вірменії, часто відвідував Крим. Особливо його приваблював Карадаг. Образ згаслого вулкана знайшов своє втілення у збірці «Карадагские монологи». У 1976 році поет також здійснив мандрівку місцями Григорія Сковороди. У результаті цієї поїздки був написаний філософський твір у віршах і прозі «Сковородиновский круг», вперше надрукований у 1979 році у збірці «За голубым кордоном тишины».

За двотомне зібрання творів «Основа» і збірку «Стихотворения» у 1975 році Леонід Миколайович Вишеславський був удостоєний премії імені Павла Тичини. За збірку поезій «Близкая звезда» у 1984 році отримав державну премію УРСР імені Т. Г. Шевченка. Пішов із життя 26 грудня 2002 року.

До ювілейної дати поета у Національній парламентській бібліотеці України організовано книжкову виставку. На виставці представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Грушевського, 1, 2-й поверх.

Термін експонування: 31 березня – 20 квітня 2014 р.

Інформація підготовлена відділом СКД