П’ятниця, 3 травня 2024

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

Книжкова виставка

 

До 150-річчя від дня народження Б. Д. Грінченка (1863-1910), українського письменника, педагога, літературознавця, лексикографа, етнографа, історика, публіциста, видавця, громадсько-культурного діяча

 

 

image

Грінченко Борис Дмитрович (27 листопада (9 грудня) 1863 р. – 23 квітня (6 травня) 1910 р.) – український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч.

 

Народився на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області. Вчився в реальному училищі у Харкові.

У 1902 р. Борис Грінченко зі своєю сім'єю переїжджає до Києва.Тут він стає засновником і редактором української газети «Громадська Думка» (перший номер вийшов 31 грудня 1905 р.). Із 1906 р. випускає місячник «Нова Громада». Того самого року стає засновником і головою товариства «Просвіта». Упродовж чотирьох років своєї діяльності «Просвіта» під головуванням Бориса Дмитровича видала науково-популярні книги, організовувала багато народних читань у Києві й за його межами, літературно-музичних вечорів, збирала кошти на пам'ятник Шевченкові, укомплектовувала українські бібліотеки.

У Києві Б. Грінченко працює з дружиною над «Словарем української мови» (1907–1909 рр.), за який одержав премію ім. Костомарова Російської Академії наук. Це не просто архіцінна лексикографічна пам'ятка, не лише збірник 68 тис. слів живої української мови. Це – свідчення європейського рівня культури народу з тисячолітньою історією й оптимістичним майбутнім. Можна стверджувати, що Борис Грінченко першим відкрив нам і світові всю красу й багатство української мови. Словник дуже високо оцінили не лише сучасники Б. Грінченка, а й нащадки. Так, саме на його основі вироблялись найголовніші правила українського правопису, на нього спиралися укладачі наступних словників. Про сьогоднішню практичну та наукову цінність цієї праці свідчить її сучасне перевидання.

Важливою заслугою Б. Грінченка є видання українською мовою творів світової літератури. У колі його перекладацьких зацікавлень були Ф. Шіллер і Г. Гейне, О. Пушкін і О. Кольцов, Гете і Байрон, Гюго і  І. Чавчавадзе. Наприкінці минулого століття вийшли друком у перекладі письменника твори Г. Гауптмана, О. Мірбо, В. Сарду, А. Шніцлера, С. Амічіса та інших авторів.

Борис Грінченко ще за життя став одним зі світочів української нації. Його творчість сприяла всьому подальшому розвиткові українського письменства.

До 150-річчя від дня народження Б. Д. Грінченка (1863–1910), українського письменника, педагога, літературознавця, лексикографа, етнографа, історика, публіциста, видавця, громадсько-культурного діяча в Національній парламентській бібліотеці України підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить найвідоміші твори автора («Без хліба», «Каторжна», «Украла», «На розпутті»), повісті, оповідання, поезії, а також праці науковців, які досліджували життєвий та творчий шлях письменника.

На виставці представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Грушевського, 1, 2-й поверх.

Термін експонування: 9–27 грудня 2013 р.

 

Інформація підготовлена відділом СКД