Круглий стіл
«Тримай живе слово з Василем Мошуренком»
19 жовтня 2018 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбувся круглий стіл ВГО «Український клуб» за темою: «Тримай живе слово з Василем Мошуренком». Ведучий заходу – голова правління клубу Роман Кухарук. Засідання розпочалося з живого слова від Василя Мошуренка в записі, який зробив Роман Кухарук
Василь Петрович Мошуренко (народився 12 лютого 1958 року в селі Розумівка Олександрівського району Кіровоградської області) – український прозаїк-новеліст, поет, учитель-філолог, історик.
Про своє щемке босоноге розумівське дитинство автор розповів читачам у своїх новелах, де в кожному слові – вічна й вірна любов до рідного краю, до свого коріння… ( новели «Байстрюк», «Коси коса, доки роса», «Цукерки для батька», «Поробила», « Грицько, Лукаш, Марина…, Андрій…, а далі я забула» та інші.
У вересні 1965 року став школярем Розумівської восьмирічки, яку закінчив у 1973 році. Далі навчався два роки в середній школі у селі Бовтишка (закінчив у 1975 році). Спробував уперше писати вірші й оповідання ще в школі, десь у сьомому класі, коли закохався у найкращу дівчинку школи.
Із третьої спроби став нарешті студентом Кіровоградського педінституту імені О. С. Пушкіна, де почав опановувати російську філологію.
У 1983 році закінчив навчання й отримав призначення у село Велика Чечеліївка Новгородківського району Кіровоградської області.
Через рік, у 1984 році, став директором цієї школи і пропрацював на цій посаді довгих 22 роки (до 2006 року). Школа стала однією з найкращих у районі. Велика заслуга в тому педколективу, за яким стояв мудрий, хоч і зовсім молодий (лише 26 років), керівник.
З 2007 року вірші та новели Василя Петровича друкувалися в «Сільських вістях», «Селянській правді», «Освіті», в газетах «День», «Острів», «Сільська школа», «Літературній Україні», «Українській літературній газеті» та в інших виданнях.
Із 2015 року - член Національної спілки письменників України.
14 червня 2018 року знеболене серце письменника – новеліста і поета зупинилося… Погасла зірка дуже теплої і щирої людини, який, незважаючи на власні проблеми, завжди бажав людям – Щасливого Щастя. Похований 16 червня 2018 року, Петропавлівська Борщагівка, село Білогородка, Біле кладовище.
Багато було сказано прекрасних слів і стосовно творчості Василя Мошуренко, і стосовно його незвичайної особистості. Присутні, а зібралися його друзі, ділилися своїми спогадами про його виступи на засіданнях Літературного форуму, під час неформального спілкування, про його незвичайну толерантність, про вміння спілкуватися, про його громадську позицію, обмінювалися враженнями від його новел і поетичних творів, читали власні вірші. Говорили про те, що останній роман ще не виданий і про складнощі (в основному фінансові) в публікації його за життя Василя Мошуренка. Він зробив дуже багато, але скільки міг би ще написати...
В організації заходу взяли участь: Український клуб, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, Літературний форум, журнал «Слово і дія», Український парламентський клуб «Нація».
Інформацію підготувала
провідний бібліотекар відділу
соціокультурної діяльності
Гриценко Ю. А.
Бібліотека